"НОВИЙ ДЕНЬ"

Ми живемо, коли живемо для інших

Цей філософський висновок великого філантропа Льва Толстого лаконічно відображає сенс людського буття. Турботу не можна формалізувати, бо її потребують найбільш незахищені. Її ганебно популістські використовувати заради досягнення політичної мети, бо бажання допомогти нужденним має йти з глибин душі, щиро й без розрахунку на віддачу. Утворене цими днями неформальне об'єднання Херсонський Форум консолідувало зусилля представників різних політичних та громадських організацій, депутатів рад різних рівнів, керівників благодійних фондів, священнослужителів, бізнесменів та інших, кому небайдужа доля соціально вразливих категорій населення області. Не голослівна констатація фактів низького рівня життя людей, котрі в першу чергу потребують уваги до себе, а реальна цілеспрямована робота над тим, щоб ці громадяни не відчували байдужості, відрази суспільства та одинокості в своєму горі. Переважно йдеться про людей, які безсилі через тяжкі невиліковні хвороби, низькі статки, відсутність сторонньої допомоги. Їм іноді потрібна не стільки фінансова допомога, скільки моральна, психологічна.

Ініціатором створення форуму став доволі відомий не лише в області, а й в Україні та за її межами громадський діяч, президент Херсонського відділення Благодійного фонду «Дім Надії», голова ХОО Трудової Партії України Андрій Ревтов. На установчих зборах Херсонського форуму його обрали головою цієї організації. «Створення об’єднань різних сил переважно переслідує мету прийти до влади, ми ж прагнемо допомогти конкретним людям, не вимагаючи від них нічого навзамін, – пояснив свої наміри під час прес-конференції Андрій Ревтов. – Нас абсолютно не цікавить політика. Не можна спекулювати святим – людським горем. Треба реалізувати увесь інтелект, ініціативу, впливовість громади і її діячів на покращення соціального благополуччя в регіоні». Для прикладу голова форуму навів вражаючі факти. На велике місто відкрито лише один дошкільний заклад на 70 місць для дітей, хворих на ДЦП. Цього явно недостатньо для реабілітації великої кількості дітей з таким діагнозом. В області з високим рівнем захворюваності на рак працює лише один дитячий лікар-онколог. Щоправда запрацював єдиний в Україні реабілітаційний дитячий онкоцентр. Проблеми онкології набагато драматичніші, зважаючи на те, що людям зі смертельним вироком на кінцевій стадії хвороби вже не надається медична допомога з лікувальною метою. Приречені вони змушені терпіти неймовірні фізичні й моральні страждання, а разом з ними й члени родини.  Сьогодні ж за будь-яких умов хворим на рак конче потрібні реабілітаційні центри, про які має подбати громадськість благодійними пожертвами. «Херсон потребує такої підтримки – це суспільна нужда! – Переконаний Андрій Ревтов, – Упродовж 8 років фонд «Дім Надії» працює щомісячно з 5 тисячами дітей, але потрібно розширяти можливості благочинності, залучаючи до благих справ ще більше людей.

Учасники форуму, котрі об’єднали зусилля заради залагодження соціальних проблем налаштовані залучати до роботи як фінансові, організаційні можливості небайдужих людей, так і волонтерів з числа студентства та всіх бажаючих допомогти. Члени ради форуму, присутні на прес-конференції, були одностайні в думці, що потрібно нарешті припинити сваритись у сесійних залах, шукати винних та з’ясовувати чи потрібно йти в НАТО та приєднуватись до ЄС. Це важливо політикам, аби просуватись до влади, а людям болить зовсім інше. Соціологічні опитування, проведені у грудні, довели, що пересічних громадян набагато більше хвилює зубожіння переважної частини населення, повальне зростання цін, руйнування моралі та культури, бандитизм та корупція. Тому суспільство й влада мають зосередитись на подоланні цих реальних загроз, які набагато жахливіші, ніж уявні. Тож Херсонський Форум чітко спланував роботу на найближчий час, розраховуючи на підтримку та приєднання до богоугодної справи громадськості області. У лютому акцент в роботі ставитиметься на організації реабілітації онкохворих, у березні – на допомозі дітям-інвалідам, у квітні – на сприяння у вирішенні проблем малого та середнього бізнесу, а у травні, багатому на сімейні свята, – на популяризацію родинних традицій та цінностей.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.

 Небайдужі херсонці об’єднуються заради подолання соціальної несправедливості

Залишатися поза політикою, не ставити за необхідне прийти до влади, а просто допомагати безпосередньо людям – таку мету ставлять перед собою учасники громадської ініціативи   „Херсонський форум”.

Ініціатором його створення виступив відомий в області діяч, у недавньому священнослужитель, голова благодійного фонду „Дім Надії”, голова ХОО Трудової Партії України Андрій Ревтов. Форум об’єднав небайдужих людей, серед яких – політики, громадські діячі, депутати рад різного рівня, педагоги, журналісти, бізнесмени, священнослужителі.

- Ми не будемо критикувати діючу владу, ми будемо разом з нею вирішувати існуючі проблеми. І найперше – це подолання соціальної несправедливості, коли, приміром,  діти неімущих чи випускники інтернатів не можуть навчатися у вищих навчальних закладах, малозабезпеченим не доступна медична допомога, одиноким старим, особливо в селі, нікому допомогти у придбанні дров чи вугілля. Тим часом, навіть коли є люди, готові допомагати, вони стикаються з проблемами, де це робити: церквам важко винайти приміщення для служби, тим, хто радий зайняти в гуртках та секціях дітей, теж не так просто „пробити” питання.

Знаю таку людину, яка здала під заставу квартиру , щоб купити в кредит спортивне обладнання й тренувати дітлахів, - говорить Андрій Ревтов, котрого й обрали головою Херсонського форуму.

Аби не загадувати наперед, учасники форуму поставили перед собою конкретні завдання на найближчий час. Це буде допомога в організації реабілітації онкологічним хворим, дітям-інвалідам, сприяння у вирішенні проблем малого та середнього бізнесу, де зайнята чимала частина населення області. А ще „Херсонський форум „ ставить за мету відроджувати й пропагувати серед населення сімейні традиції й цінності. Для чого й проголошує травень нинішнього року місяцем сім’ї в усій області. „Адже ми живемо лише тоді, коли живемо заради інших”, - переконаний Андрій Ревтов.

Алла Брусилова.